Математичний ярмарок
Гра - це шлях дітей до пізнання світу, в якому вони живуть і який покликані зрозуміти
До позакласної роботи з математики відносять усі добровільні заняття, що проводять у позаурочний час у школі або поза школою. Добре організована у уміло поставлена позакласна робота - один з найефективніших засобів пробудження і підтримання в учнів інтересу до математики. Ця робота спрямована на задоволення інтересів і запитів учнів, дає їм цікаве, змістовне і корисне дозвілля. Позакласна робота сприяє підвищенню математичної культури учнів, розвиткові їх мислення і, взагалі, тих якостей, сукупність яких називається математичними здібностями. Значну роль відіграє позакласна робота і для набування учнями організаторських навичок, ініціативності, самостійності тощо. Важливий момент цієї роботи полягає також у тому, що можна залучати не лише тих учнів, які добре знають математику, а й тих, які на уроках пасивні, але мають артистичні здібності, можуть добре малювати, грати, співати, танцювати, декламувати.
Основними формами позакласної роботи з математики є шкільні математичні гуртки, математичні вечори, олімпіади, шкільні наукові конференції, випуск математичних газет, проведення інтелектуальних ігор.
Гра – це творчість, гра – це праця. У процесі гри у дітей формується звичка зосереджуватись, мислити самостійно, розвивається увага, уява, прагнення до знань. Захопившись, учні не помічають, що вчаться : пізнають, запам`ятовують нове, орієнтуються в незвичайних ситуаціях, фантазують.
Пропоную до вашої уваги сценарій математичного свята.
Тема: Народні міри вимірювання величин.
Мета: Познайомити дітей з народними мірами довжини, ваги, часу, систематизувати знання учнів про одиниці вимірювання величин; розвивати логічне мислення, зв`язне мовлення, спостережливість, пам`ять.
Обладнання: таблиця – тлумачний словничок, порівняльні таблиці вимірювання довжини, міри ваги, прислів`я, ребуси, дитячі вироби, вишиті рушники.
Хід свята
Звучить музика. Всі заходять до святкової зали.
На сцені три імпровізованих крамниці, прикрашені рушниками. Біля крамниць учні – продавці одягнені в національні костюми. По ходу свята кожна крамниця, по черзі, починає працювати.
Вступна частина
Учитель:
Увага! Увага!
Спішіть, поспішайте,
Господарі й гості,
Глядіть не минайте.
На ярмарок прошу гуртом, поодинці!
Чекають на Вас там чудові гостинці!
На ярмарку нашім веселім, багатім
Є чим здивувати і є що придбати.
Тут щедрі дарунки із саду, городу,
Тут пісня і торти усім в нагороду.
Тут свято умільців, ні з чим не зрівнянні
Барвисті стрічки, рушники вишивані.
Мерщій, на ярмарок всі поспішайте,
Купуйте, милуйтесь, танцюйте, співайте.
Ведучий:
Ярмарок у нас сьогодні не зовсім звичайний, а метематичний. Ми будемо подорожувати крамницями мір.
Учні:
І сувора, й солов`їна
Математика – країна.
Праця тут іде завзята,
Вмій лиш справно рахувати.
Вмій ділити, віднімати,
Множить швидко й додавати.
Вмій кмітливо все збагнути,
Першим у відповіді бути.
Ледарів у нас немає,
Хто руки не піднімає!
Вирушаємо у путь:
Нас цікаві речу ждуть.
Ведучий:
Розпочинаємо знайомлення з народними одиницями вимірювання величини. Підходимо до нашої першої крамниці.
- Уважно подивіться і скажіть, з якими мірами нам доведеться зустрічатися? …
- Які ви знаєте міри ваги?
Відкриваємо крамницю. Учні по черзі розпочинають представляти «товар» своєї крамниці, а саме таблицю міри ваги, цікаві історичні довідки, загадки, байку, ярмарковий танок.
Таблиця міри ваги
1 золотник = 4, 27 грама
1 гривна = 1 фунту = 409,51 грама
1 пуд = 40 гривень (або 16 кг)
1 корець = 1 центнеру
1 ласт = 72 пуди
1 гилетка = 25 кілограм
1 лот = 12, 8 грама
1 доля = 44, 43 міліграма
1 унція = 28, 3 грама ( 1 аптекарська унція = 31, 1 грама).
Перед Вами таблиця народних мір У давнину міра ваги часто збігалася з мірою вартості товару – з грошовою одиницею. На Русі основною ваговою одиницею була гривня, водночас і грошовою одиницею також.
Гривня – злиток срібла, вага якого приблизно дорівнювала фунту, або 96 золотникам. У другій половині ХІІІ століття гривню почали рубати навпіл. Новий злиток назвали рублем (карбованцем), який з ХV століття став основною грошовою одиницею. У ХVІ столітті була випущена маленька монетка, яка дістала назву копійки.
Пуд введено в ХІІ столітті – означає вага або важкий. Пудами міряли тільки зерно.
Золотник – одиниця ваги, походить від золотої візантійської монети, що важила близько чотирьох грамів. Золотниками вимірювалась вага золотих виробів «чай», «перець». Не даремно існувало прислів`я «Мал. Золотник, та дорог».
Фунт – походить від латинського слова «пандус» - «вага», «гиря». Від ваги гирі, якою колись користувались і пішла величина фунта. У нас фунт залишився лиш у висловах: «Він дізнався, почім фунт лиха» - так кажуть про людину, яка зазнала багато горя.
Пропонуємо купити на згадку такі задачі:
1.Що важче – пуд заліза чи пуд вати?
2.100 курей за 100 днів з`їли 100 пудів зерна. Скільки пудів зерна з`їли 10 курей за 10 днів?
3. У мішку 100 кг. зерна. Як поділити це зерно на 2 частини так, щоб в одній було більше на 20 кг, ніж у другій?
4. За який проміжок часу можна з`їсти пуд солі, якщо кожен день з`їдають по 10 грамів.
Байка
Йшли пустелею два віслюки. Один віслюк ніс мішок – 5 пудів солі, а другий – 5 пудів вати. Було дуже жарко. Вони стомилися і, побачивши річку, разом із ношею кинулись до води. Після купання віслюки вирушили далі. В одного ноша стала легкою, а в іншого – навпаки. Чому?
Ярмарковий танок
Ведучий:
Відкриваємо другу крамницю з календарями і годинниками.
Учні другої крамниці по черзі розпочинають знайомити нас зі своїм «товаром».
Ми звикли до годинника. І нам не віриться, що був час, коли люди не знали його. А такий час був. Наші далекі предки розпізнавали тільки ніч, ранок, день і вечір. Потім час вимірювали довжиною тіні. Знайшлися винахідники. На рівнному відкритому для сонця майданчику вони вкопали палицю, обвели колом і стали уважно спостерігати за рухом тіні від неї. Так почалася історія годинника. Перші були сонячні годинники. За переказами, перший механічний годинник з`явився 996 року в давньому німецькому місті Магдебурзі. На початку 16 століття нюрнберзький винахідник Петер Генлейн змайстрував кишеньковий годинник. Через півстоліття винайшли хвилинну стрілку, а через 200 років – секундну.
Антимагнітні, електронно – механічні і навіть атомні – яких тільки годинників не випускають тепер!
Прикладіть до вуха годинник. «Так – так, тік – так», - вицокує він. А скільки розповів би цікавого цей лічильник часу, якби міг! Чи не правда?
Цікаве про календар стародавніх слов`ян. Понад вісімдесят років зберігається у Київському історичному музеї глечик, знайдений біля с.Ромашки на Київщині, з хитромудрою в`яззю на ньому. Зигзагоподібні, схожі на злами блискавиць, лінії, квадратики, клини повторюються у ритмі, не властивому звичайному орнаменту. Тривалий час ніхто не здогадувався, що оті візерунки мають смисл.
Але вчені все - таки розшифрували цей «орнамент». На глечику зображено своєрідний, один з найдавніших, слов`янський календар. Образні, старанно виконані малюнки свідчать про високий рівень культури східних слов`ян у глибоку давнину.
Порадуйте нас своїми знаннями призи й подарунки ось перед вами.
(Узяти участь у вікторині запрошують гостей – старших учнів)
Запитання вікторини
1.Хто перший виміряв довжину меридіана? (грецький математик Ератосфен, 200 років до нашої ери)
2. Де вперше було прийнято метричну систему мір? (У Франції, 7 квітня 1795р)
3. Хто запропонував термін «метр» для позначення одиниці довжини? ( Польський учений Станіслав Пудловський, професор Краківського університету).
4. Хто і коли звернувся до вчених усього світу із закликом переглянути основи метричної системи для того, щоб вона стала міжнародною? ( Петербурзька академія наук у 1869р)
5. Хто з великих російських математиків першої половини 19 століття увів у своєму підручнику метричну міру, що було однією з причин затримки його друкування на 86 років? ( М.І.Лобачевський у своєму підручнику геометрії 1823р. Підручник вийшов з друку лише в 1909р).
ВЕДУЧИЙ. На доброму ярмарку ви побували, навчались, сміялись і танцювали. Сподіваюсь, вам сподобалось.
Ярмарок закінчує свою роботу. До побачення! До нових зустрічей!