Останній дзвінок
Біля школи вишикувались учні, батьки, гості. На почесному місці: директор школи, голова СВК „Нива”, голова сільради, вчителі-пенсіонери, батьки випускників, представники району.
І ведучий.
Увага! Увага! Увага!
В цей весняний, незвичайний день
Всім жителям країни Знань
Ми щирих надсилаємо вітань.
!! ведучий
Весело всміхається травень
Бо скінчилась навчання пора
І зібралась на дзвоник останній
Вся весела шкільна дітвора.
! Останній дзвоник-незабутнє свято
мов спомин про шкільний веселий час...
і, як завжди, гостей у нас багато
здається, зараз весь район у нас!
ІІ. Нехай же свято буде в нас на славу!
Шикуймось! Струнко! Лине Гімн держави!
(Звучить Гімн)
Свято Останнього дзвоника оголошується відкритим!
І. Вам, тим, кого ми вчили відрізняти гарне від поганого, добре від злого...
ІІ. Вам, тим, хто так довго був поряд, допомагав, переконував, підтримував...
І.Вам, найдобрішим, терплячим і турботливим...
ІІ. Заспівали гаї солов’їно
Вся земля- веселковий розмай!
Рідна, вільна моя Україно
Одинадцятий клас зустрічай!
(Батьки утворюють коридор з рушників. Поки вони готуються, на сцену, насвистуючи, виходить Домовик Вимітайлик з мітлою, прибирає сміття, знімає уявне павутиння, здуває пил.)
ВИМІТАЙЛИК.
Як завжди, нікого на місці немає
Напевно, десь знову у полі літають.
А тут, як завжди, так багато роботи
Мене, Домового, обсіли клопоти!
Я в цьому домі живу вже 80 років
Маю щодня я немало мороки
Не має спокою і моя мітла
Чого лиш, чого лиш вона не мела:
Клапті паперу, розірвані кеди
Мокрий рушник і розбитий вазон.
Що ж тут поробиш! Такі непосиди!
Тут не буває мертвий сезон!
Де ж це ви, любі мої помічниці?
Гей, Повітрулі, злітайтесь, як птиці!
( Появляються Повіт рулі-веселі, кумедні дівчатка з кольоровими стрічками у волоссі. Звучить весела, запальна музика. Повітрулі виконують фрагмент танцю).
ВИМІТАЙЛИК.
Ну ж, дівчата, не пустуйте
Швидко залу приготуйте.
Лінуватись не з руки
Йдуть до нас випускники.
ПОВІТРУЛІ.
- Погукаймо їх! Агов!
Чом ніхто ще не прийшов?
- Давайте покличемо їх разом. Але спочатку я вас навчу: „Коли скажу: Раз-два-три, всі разом кажіть: „Ах! „ Так ними будуть захоплюватись там, куди вони підуть.
- Раз-два-три-„Ох!” Так будуть зітхати вони, коли спіткає невдача.
- Раз-два-три- Ух! Так наші дорогі випускники будуть, узявшись за руки, долати труднощі.
- Раз-два-три-Ех! Навчимо їх не розчаровуватись!
- Ну ж, гукаймо! Разом!
ВСІ РАЗОМ ; Раз-два-три!
Ах! Ох! Ух!
(Через коридор з рушників вчителі виводять випускників, тримаючись за стрічку. Всіх їх Повіт рулі обсипають конфетті і пелюстками квітів. Випускники стають на місце.)
ВЕДУЧІ.
І. На нашому святі присутні гості:
(ведучий оголошує гостей, а випускники вручають тим квіти).
ІІ. Очікуванням кожне серце б’ється
Надії вогник у очах не згас...
Директорові слово надається
Тож перша леді привітає вас! Просимо Вас, Маріє Михайлівно!
І. Нам дуже приємно, що сьогодні на нашому святі багато гостей. Ми хочемо послухати....................................................................................................................
ІІ. Запрошуємо до слова голову сільської ради Тригуба Олександра Вікторовича.
І. За традицією в дні святкові
Ми ринемо у глибину років
І згадуємо знову ми і знову
Тих, хто прославити країну рідную зумів.
Минуле завжди поряд
Його дзвони у кожній миті буття
У кожному прийдешньому дні.
Яке ж це щастя зберегти все
І пронести його для вас, нащадків!
Саме ці слова я сьогодні присвячую людині, яка дійсно тримає в руках минуле: представнику вчителів-пенсіонерів Погорєловій Валентині Петрівні.
ІІ. Минуле не вернуть
Не виправить ніколи.
Вчорашнє, ніби сон, що випурхнув з очей
Як луки навесні ховаються під мулом
Так криється воно за бігом днів, ночей.
Далекий 1998 рік. Наші випускники йдуть до першого класу. І ведуть їх за руки випускники 1998-го...
Слово надається випускниці нашої школи 1998 року, а тепер вчителю фізики Румк Наталії Миколаївні.
І. Талановитими педагогами славиться наша школа. За таким звичним словом „класовод” стоїть вчитель-порадник, вчитель-друг, людина, яка все життя присвятила мистецтву доброти. Послухаємо першу вчительку наших випускників Добро вольську Тетяну Павлівну.
ІІ. Дорогі випускники!
У хвилини радості й печалі
Учитель був ваш вірний помічник.
Її ви руку дружно відчували
Вона поруч була-ваш перший класний керівник Закренична Лариса Георгіївна.
І. Сьогодні до своїх вихованців звертається людина, яка провела за шкільний поріг не одне покоління дітей- Кордон Ніна Миколаївна.
ІІ. Шкільне прислів’я, мабуть, кожен знає: „До школи в нас прямують всі стежки!”
Клас одинадцятий! Вас зараз привітає
Надія школи- наші малюки.
Цю мить вони чекали довгий час
Увага! Слово має перший клас.
ПЕРШОКЛАСНИКИ.
- Ми сьогодні прокидались
До світанку безліч раз
Через те, що так боялись
Запізнитися у клас.
- Кажуть, ніби ви були
Теж колись маленькими
І до школи вас вели
Татусі із неньками.
- Як ми заздримо вам всім:
Ви такі великі!
Навіть вчитель за чуби
Вже не зможе смикать!
- А дівчата! Що за стан!
Топ-моделі просто!
От і нам би дорости
До такого зросту.
- Ви чимало довгих літ
Різного учились.
Стільки знаєте всього!
Нам таке й не снилось.
- А як вивчимо усе
і багато взнаєм
зуби мудрості у нас
враз повиростають.
- А сьогодні : хай щастить
На дорогах ваших!
Хай піде на користь вам
Наша шкільна каша!
(виходять два першокласники, проходжуються перед випускниками, до них звертається випускник)
В. Ну як справи?
1П. Та як сказати,
Вже поволі став звикати.
Директор строгий, нестрашний
Серйозний, але говіркий.
А завуч, певне, телепат
Бо звідкіля вона знає
Що у кишенях в мене склад? ( показує, що у нього в кишенях)
А справді в неї зошит є
Що ніби чорним зветься?
В. Є, друже. Бачу, місце в нім
Для тебе теж знайдеться.
2 П. А як уроки? Де їх вчать?
У школі чи удома?
В. Та на перервах, між дзвінками,
Усім ця річ відома.
2П. Одна учителька у нас
чому ж у вас багато?
В. Усі вважають: старший клас
Простіше й научати!
У вас там азбука, буквар
А тут одна турбота-
Диспут, гра чи семінар-
От і вся робота!
3 П. А як у тебе фізкультура?
В. У мене й так міцна фігура!
3 П. Буду їсти досхочу!
Не доженуть, бо утечу!
То візьміть мене до вас:
Хочу я у вищий клас.
В. Ой, друже! Поспішаєш ти!
Хоч трохи треба підрости!
Друзі, це звичайно, жарт!
Жаль, що йде життя поволі.
За науку вдячні ми
Вчителям і рідній школі.
( першокласники чіпляють випускникам дзвіночки і вручають квіти)
І. Через декілька хвилин наступить урочиста мить : пролунає останній дзвоник.
Для всіх він сповістить про початок літнього відпочинку, а для випускників символізуватиме початок нового дорослого життя. Сьогодні ваші менші товариші востаннє звертаються до вас з привітальним словом.
10 КЛАС.
Дорогі випускники! Сьогодні ви в останнє з нами на лінійці, і нам, учням 10 класу, дуже хочеться побажати вам успіхів у дорослому житті. На прощання ми хочемо подарувати вам ось цю символічну казкову квітку. Сім пелюсток-це сім побажань:
Будьте здоровими, щасливими, успішними, багатими, коханими, вічно юними і такими гарними і радісними, якими ми бачимо вас сьогодні.
ПІСНЯ „Детство”
- КЛАС.
- Вам побажання шлем дитячі
Бажаєм щастя і удачі
Та ще здоров’я зичим вам-
Усім, усім випускникам!
2.Благословіть і ви їх, педагоги
зі сподіванням праведним на те
що дар добра, який дали в дорогу
і в їхніх дітях щедро проросте.
- Дорогі наші старші товариші!
Ми, учні 5 класу, вітаємо вас і даруємо символічний золотий ключик, за допомогою якого ви зможете відкрити будь-які двері до скарбниці знань.
ІІ. Десять років тому, несміливих і тендітних, вас привели до школи найрідніші люди-тато і мама. Кожному з вас вони подарували найцінніше-життя.
І. Погляньте, дорогі випускники, на своїх батьків: їхні очі сяють щастям, а на серці затаїлася тривога. Бо попереду ще стільки випробувань!
Слово для батьківського наказу надається................................................................
ІІ. Дай вам, доле, світлий шлях широкий
Випуск дві тисячі восьмого року!
Хай кожний своє щастя знайде сам!
І зараз слово надається вам!
ВИПУСКНИКИ.
- Любі друзі! Щиро вдячні вам за добре напутнє слово, за вашу любов і тепло! Сьогодні у нас велике свято. Але чомусь сумні наші любі вчителі, і у наших ріднесеньких матусь замість усмішок на очах сльози.
- Сьогодні в нас велике свято! Для нас пролунає останній дзвінок, дзвінок нашого дитинства, юності. Попереду доросле життя. І на його порозі хочеться низько вклонитися порогу рідному, близькому-шкільному. Школа... Тут ми навчалися, спілкувалися, відпочивали, дружили й закохувалися. Вона стала невід’ємною частиною нашого життя. Ми дякуємо всім, хто був поруч з нами всі ці роки.
ПІСНЯ
- Знаєш, що таке сонце?
- Це світло. Це тепло. Це надія і віра. Це те, що повинно бути у кожного. Як життя...
3.Сонце, де воно?
4.Воно тут, зовсім поряд, воно є у кожному із нас.
3. Знаєш, що таке сонце?
4. Це любов, це вічна любов і пошана до нашої рідної школи.
3. Тобі, школо, ми даруємо наші серця і наші таланти!
5. Шановні наші вчителі!
Сердечна вдячність, наші милі
За те, що в цей нелегкий час
Ви самовіддано творили
І все це лиш для нас.
- За те, що в праці повсякденній
Навчали нас читать, писать
В навчанні нелегкім, щоденнім
Великі труднощі долать.
- Ми вдячні вам за ваші руки
що нас плекали й берегли
за ті знання і ті науки
що нам надати ви змогли.
- Спасибі вам за світ широкий
за наше світле майбуття
за наше щастя світлооке
за нашу радість до життя!
- За ваше серце, що не знало
спокою всі оті роки
коли у школі зростали
ми-школярики-малюки.
- Велика наша Альма-матер
Ти нас в дорогу повела
Загартувала наш характер
Тобі, школо, хвала!
(вручають подарунок школі, .........................................................)
ПІСНЯ
- Дорогі наші вчителі! Ми дякуємо вашим палким серцям, що запалювали і в нас вогники; ми дякуємо вашим невтомним очам, що пильно слідкували за нашим сходженням; ми вклоняємося вам до землі за ваше терпіння і натхнення, вибачте нам за всі клопоти і прикрощі, не забувайте наш гомінкий, веселий 11 клас, а ми вас...
ВСІ : Ніколи не забудемо!
( випускники говорять слова до вчителів і після кожних слів вручають вчителю квіти і подарунок)
12.Мария Михайловна, вы как хотите
а мы все считаем, вы наш покровитель
наш попечитель, и наш утешитель
а если придется, то наш укротитель.
- Чтоб спорилась дружно в школе работа
На всем материнская ваша забота
Побольше удач Вам, поменьше єксцесов
Чтоб спорилось дело в учебном процессе!
- Лариса Георгиевна!
Семь лет прошло с того мгновенья-
Пред нами появились Вы-
Облаком светлым, облаком ясным
Облаком женским, чудным, прекрасным
Вы покорили нас строгостью к знаниям
И элегантностью и обаянием.
Мову державну мы знаем и любим
Не подведем Вас нигде, и никогда не забудем.
15.Раиса Николаевна!
Мы очень рады, что Вы литературу
Преподавали именно у нас.
Люблю читать, хочу познать культуру
И то, что было много раньше нас.
Мы Пушкина учили и Толстого
Прочесть бы нам других хотя бы раз
Прочесть всех классиков сейчас мы все готовы
И думаю, со мной согласен класс.
- Дорогая Нина Николаевна!
Мудрый, добрый учитель вы наш
Даже солнце светит по-особому
Когда вы заходите к нам в класс.
Все преграды мы пройдем без робости
Вступим в спор с невзгодою любой
Потому, что научили вы нас мудрости
И за это поклон Вам земной.
- Там, где истина нужна
там Юлия Васильевна
как рождаются на свет
нам дала она ответ.
Как зародыша зачать
Изучили все на пять.
Ведь наверное было б грустно
Если б всех нашли в капусте.
В общем, Вам без лишних слов
Уваженье и любовь.
- Каждый «do you»- но слегка
И не знает языка.
Что не «questions»-тишина!
Слышит Светлана Анатольевна.
Да уехать за «бугор»
Каждый мыслит с юных пор.
А чтоб не махать руками
Будем ехать только с Вами.
- Наталия Николаевна!
И умна и величава
Выступает словно пава
Физики законы и явления
Ей подвластны-нет сомнения.
- Любим спортом заниматься
от скамейки отжиматься
по оврагам бегать кросс
и метать гранаты в нос.
Любим прыгать мы в песок-
Аж к ноге прилип носок.
Спорт люби, не забывай
Все советы выполняй.
- Наталия Николаевна!
Нам бризы и муссоны, равнины, горы, реки
Моря и океаны запомнились навек.
Вы часто нас ругали, когда мы забывали
Чем уголь отличается от нефти и руды.
Но в прошлом наши беды, теперь мы все узнали
Огромное спасибо Вам за долгие труды.
- Мне нравится, что у нас есть школа
Где фуги Баха трепетно звучат
Где солнцем жизни, запахами моря
Сонаты Моцарта со мною говорят.
Мне нравится, что в школе есть учитель
Которого я больше всех люблю.
- Пролетают года, словно пух с тополей
Мы грустим, провожая их взглядом
Это все не беда, это все ерунда.
Если учителя-класоводы рядом.
Это ж надо такой быть всегда молодой!
И не видеть, что значит застой и покой!
- Низький уклін невтомним трудівницям, чиї працьовиті руки створювали для нас затишок, підтримували чистоту. Не гнівайтесь, просимо, на нас за нашу настовбурченість у спілкуванні з вами, за зламані ключі, забуті речі, розкидані зошити й підручники.
- Щиро вдячні нашим кухарям за вчасні й смачні обіди, за гостинність і привітність.
- З щирістю і вдячністю вклоняємось до землі всім вам, що в свята і будні були разом з нами , вчили нас мудрого, доброго, вічного, адже життя таке складне!
ПІСНЯ :
І. Дитинство вальсом відлітає
Кружляють пари, мов уві сні-
Це ваша юність вас стрічає
Дитинства промайнули дні.
( Випускники танцюють вальс. Після вальсу випускають голубів)
- Попереду ще іспитів багато
ми їх складемо-буде все гаразд!
Чого ви зажурились мамо й тату?
Це ж наша юність вже прийшла до нас.
- Рідна матусю, я додав сивини у волосся твоє
І не раз спричиняв тобі болі
Ти сьогодні прийми покаяння моє
Побажай мені доброї долі.
- І ти за нас, татусю, не журися
на славу й честь благослови синів
будь певний, батьку, весело всміхнися
ми ще повернем славу козаків.
ПІСНЯ ДЛЯ БАТЬКІВ :
( Випускники вручають батькам квіти)
- Сьогодні для нас продзвенить останній дзвінок, який сповістить нам про закінчення школи. Його заклична пісня не звучатиме більше для нас.
- Це зовсім не пісня, урок це сьогодні останній
Не вірилось дітям, що десь причаїлась ця мить
А нині застигли душею в пориві чекання:
Скінчився урок і дзвінок у життя продзвенить.
- І може, для когось він буде сьогодні солодкий
А може, для когось ця пісня буде сумна...
Та просто не буде в нас більше веселих уроків
Не буде Ірини, Оксани, Сашка.
- А будуть уроки, що їх підноситиме доля
І будуть, повірте, вони дуже часто гіркі
За кілька хвилин у дорогу так звично подзвонить
І більше ніколи не буде з уроку дзвінків.
ПІСНЯ:
ІІ. Ну от і все! Лінійка урочиста
Скінчиться зараз, і останній раз
Дзвінкова пісня, радісна і чиста
До глибини душі стривожить нас.
І. Лунай, наш дзвонику, до мети
На дороги світлії, в ясну путь
Нас у горі, в радості не забудь.
Тож лунай, наш дзвонику, не мовчи
Добра, справедливості нас навчи.
Щоб могли ми впевненим кроком іти
В світі доленьку віднайти.
ІІ. Право дати останній дзвінок надається:
Учениці ! класу........................................................................ і
Учневі 11 класу.........................................................................
( Випускник бере першокласницю на плечі, обходять круг, дзвонячи.)
І. Хай доля ваша, випускники, буде чистою і величною, на шляху життєвому буде багато добрих людей. Віри, надії, любові вам на довгі роки!
ІІ. Яка хвилина! Зупинися час!
Йде одинадцятий, найголовніший клас!
( Випускники беруть за руки першокласників , корзину з квітами, йдуть до пам’ятника).
Підготувала
класний керівник
Кордон Н. М.
Покотилівська ЗОШ І-ІІІ ступенів