Випуск
На сцені-журнальний столик, ваза з квітами, по краю сцени-корзини з квітами, повітряні кульки.
В перших рядах залу сядуть батьки та вчителі випускників, випускники, а далі-гості свята, рідні, друзі, односельці.
В залі лунає музика про школу. Над сценою-лозунг „В добру путь, дорогі випускники!”.
На сцені ведучі.
І. Дорогі друзі! Шановні вчителі, батьки, гості! Сьогодні ми зібрались на незвичайне свято, якого нема в жодному календарі. У цьому святі поєднані біль розставання і світлі надії, радість зустрічі з майбутнім. Сьогодні прощаються зі школою наші випускники. У нас-випускний вечір!
ІІ. Ось і настав цей незвичайний день. День святковий, радісний, веселий і сумний водночас. День розставання зі школою, рідними, затишними стінами, гомінкими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, люблячими батьками, рідною домівкою.
І. Тільки вчора останнім акордом шкільної симфонії відлунали екзамени. Залишились позаду і казково-незвіданий світ пізнання, і щире спілкування, і до болю знайома мелодія останнього шкільного дзвінка.
ІІ. Все це позаду. А попереду самостійне життя. Радісно розправляти крила і боляче лишати такі рідні місця, де пролетіло 17 трепетних, неповторних літ.
І. Моя земля, мій отчий край, батьківська сторона, родинне гніздо, моє рідне село. Сьогодні ти все тут. Сьогодні ми з вами, дорогі односельці, вкотре промовимо слова подяки вчителям, батькам.
ІІ.Зацікавлена зала затихла в чеканні.
Ось вона неповторна і хвилююча мить.
І. Наші учні найстарші на бал свій прощальний
Невпізнанні, блискучі
Йдуть, щоб всіх підкорить.
ІІ. Уже дорослі ваші діти,
Повноліття час настав.
Тож давайте їх покличем
Хай ідуть вони до нас.
І. Ідіть, ідіть до нас, випускники,
Хай дорога їм встеляється квітками
Сьогодні ці дівчата й юнаки
Підуть в життя незнаними стежками.
Дорогі випускники! Запрошуємо вас на свято!
(Випускники під звуки маршу заходять до зали)
ІІ. Уже позаду дні школярські.
Вже й дзвоник продзвенів останній...
А далі що-не нам гадать.
Сьогодні будем святкувать!
І. Зараз надається слово людині, яка всі шкільні роки була з вами поруч, несла відповідальність за ваші успіхи й невдачі.
ІІ. І саме тут доречно
Підходить урочиста мить,
Яку не можна пропустить,
Коли поважно і сердечно
Директор нам відкриє свято.
І. А потім вручить атестати.
(директор відкриває вечір, вручає атестати).
ІІ.А тепер для промови
Гостям ми надаємо слово.
І. Послухаємо привітання молодших школярів.
(На сцені появляються хлопчик і дівчинка з портфелями.)
Д.(сідає на стілець): Ей, слухай! Тебе як звати?
Хл. (несміливо): Вовочка.
Д. А ти з ким сидиш?
Хл. Не знаю...
Д. (садить його на сусідній стілець) Зі мною будеш сидіти.
Хл. А тітка не буде лаятись?
Д. Не тітка, Вовочка, а вчителька. Вона нас вчити буде.
Хл. (сів). Як це вона вчити буде, коли сама нічого не знає?
Д. Думаєш?
Хл. Ти що сама не бачиш? Вона ж весь час у дітей про все питає.
Д. А мене Фросею звати. Запам’ятаєш?
Хл. Звичайно. У нас дома свиню так звати.
Д. Сам ти свиня!
Хл. Свиня-це тьотя, а я-дядя. А я зараз учительці скажу.
Д. Так ти, Вовко, ще і ябеда(замахується). Ми в дитсадку таким носи квасили.( Вова хникає).Та добре, не хнич, я жартую.Жуйку хочеш?
Хл. Ні.
Д. Ну, Вовуля, давай миритися.
Хл. Давай...( протягує руку) жуйку.
Д. А портфель?
Хл. Я взяв свій.
Д. Мій портфель. Тепер ти його завжди будеш носити.
Хл. А жуйку даси?
Д. Дам, дам.
Хл. Ну добре.(бере портфелі і обоє виходять).
6 клас-дівчата.
1. Навіть не віриться, що наші випускники були ось такими.
2. Рідний наш 11 клас!
Ті, що першим колись називали.
Що ж тепер побажати в цей час
Ніби все, що могли, вже сказали?
3. Ви рушаєте в довге життя
із новим двадцять першим століттям.
Побажаємо щастя й добра
Вам, тепер по дорослішим дітям.
1. Бережіть свою вірність і честь
те святе, чому школа навчила.
І щоб кожний, хто знав вас в лице,
Міг сказати: „ Це добра людина”
2. Хай не згасне вогонь у серцях
хай буяє наснага і сила
хай вам буде завжди вороття
до землі, що так любо зростила.
3. Хай таланить рукам молодим
не впадіть на життєвому полі.
Хай завжди для вас буде святим
Той вогонь, що у батьківськім домі.
1. Щоб життя дарувало добро
йдіть твердим і упевненим кроком
щоб не соромно потім було
перед совістю і перед Богом.
2.Бережіть вірних друзів своїх
і вшановуйте батьківське слово
не забудьте порад цих простих
їх дотримуйтесь обов’язково.
3. Щоб у старості, повній тепла
кожна мати, що вас народила
стиха мовити твердо молга
_ Я пишаюсь тобою, дитино.
І. Слово мають учні 10 класу.
- Минуле не вернуть, не виправити минуле.
вчорашнє, ніби сон, що випурхнув з очей.
Як луки навесні ховаються під мулом,
Так криється воно за бігом днів, ночей.
- Десять років пройшло з того часу.
В школі знов і знов дзвенів дзвінок.
Пам’ятаєш, як малим хлоп’ятком
Ти прийшов на перший свій урок?
- Десять... не так уже й багато,
А скільки було за цей час подій!
От і сьогодні бал-прощальне свято
Пройде для тебе в школі дорогій.
2. А зараз ми хочемо висловити свою думку про винуватців сьогоднішнього свята.
1..Пролунав останній дзвоник
скінчиться дискотека.
Нам не вистачатиме нашої Іри Кузенко.
Вона - і голова класу, вона - і організатор
Для дорослих і малечі незмінний порадник.
- Серьожа Буряк наш останнім часом
Став іншим- уважним, щирим,
Бо замислився про свою кар’єру.
Мріє він учитися і моряком стати
Ми бажаємо тобі від мрії не відступати.
1.Найчарівніша в класі, як квітка в саду,
ніжна й скромна, як білосніжна ромашка,
тиха, як весняний ранок перед сходом сонця-
Задорожна Лєна.
2.А Роман- цікавий хлопець, зразу і не розгадати.
Любить він фантазувати і багато мандрувати.
Ввічливий він і не злий
Сам крокує до своїх мрій.
1.Наша дівчина Юля Шпак-
модниця і працьовита.
В класі все організує, може й нам поможе
І про все, що де буває-
Завжди наша Юля знає.
2.Румик Саша мріє стати програмістом,
Любить техніку і спорт
І для нього краща праця-
Комп’ютероремонт.
- Інна Гук- дівчинка спокійна,
і красива і надійна.
В класі її поважають,
Щастя, радості бажають.
- Є у нас свій дядя Стьопа, його видно за версту.
Ну хто є ще в школі більший
За Кордона Сергія –каланчу.
І ми всі тебе кохаєм
Добрий ти і любиш нас.
Всі тобі бажаєм щастя в самостійному житті.
- Свєта Глущенко-дівчина пригожа
І на сонечко так схожа.
Коли в школі з’являється-
Всі весело всміхаються.
- В школі Солов’я Серьожу знають всі.
До кожного він звертається, від серця щирого посміхається.
Любить модно одягатись
І про друзів турбуватись.
1. Учениця, ще й хазяйка.
От комусь буде дружина.
І розумна і привітна, і красуня всесвітня. Це – Довганчук Оксанка.
2. З Максимом Горячківським було негладко
і не все було в порядку.
Але вмієм ми прощати, щастя й радості бажати.
1. Оця дівчина проста, така мила,
слухняна і дуже смілива.
Прізвище Ларченко має, а ім’я Валентина гукають.
2. Шеремета Руслан-хороший хлопець.
Любить друзів, працю, спорт.
А як байки він розкаже-ну справжнісінький актор.
З ним нам важко розставатись
Будем часто листуватись.
1. Губи нафарбовані, нігті намальовані
Зачіски робити вміє.
Медсестрою стати мріє.
Вродлива і дуже швидка-Оксана Марунич.
2.Тихий,як вода, спокійний, як ранок,добрий і несміливий, а звати Лобачев Андрій.
1. Кароока, чорноброва, посмішка чудова.
Завжди спокійна, не брутальна.
Це наша Іра Вихристюк.
2. Хлопець, який може пропустити школу через те, що надто сильно любить рибалку. Зустрічайте нашого балакуна Русавського Василя.
1..Важко буде нам без Мирослави.
Як затягне українську-серце і сміється і радіє.
Але будем сподіватись, що в подальшому житті
Іншим будеш ти співати і в житті допомагати.
( випускники по черзі виходять, 10 клас вручає їм квіти).
ІІ. Відійшло дитинство, промайнуло, як миттєвість і ось уже дорослі юнаки й дівчата стоять на порозі самостійного життя.
І. Важко сказати, у кого сьогодні більше свято-в учнів чи вчителів. Що важче – навчатися чи навчати? Мабуть, і те, й інше потребує значних зусиль. Але професія вчителя вимагає ще одного виняткового вміння – відчути кожного учня своєю кровиночкою. Кожен учитель дорогий своїм учням по – своєму. Але, мабуть, ріднішої за першу вчительку нема.
ІІ. Сьогодні, в час розлуки зі школою, візьміть, шановні випускники, слово вчителя у дорогу, інколи тернисту дорогу життя. Хай спогад про рідну школу сяє вам навіть тоді, коли зникає віра у власні сили. А школа залишиться для вас промінчиком любові і добра, спогади про дитинство проходитимуть з іменем першої вчительки Добровольської Тетяни Павлівни. Надаємо їй слово.
(перша вчителька говорить слова, а потім звучить мелодія вальсу, випускники по черзі танцюють з нею . В цей час ведучий говорить слова):
І. За провини, за сивини,
Вчителько, прости.
Знов у радісні хвилини
З нами разом ти.
Закружляє нас з тобою
Випускний наш вальс.
Рідна школа із любов’ю
Проводжає вас.
ІІ. Із початкової школи, із перших і ласкавих рук першої вчительки ви , випускники, потрапили до школи з багатьма вчителями. Як легко було б вам заблукати у цьому бурхливому морі, якби вас не зустріли, не підтримали. Слово має класний керівник Кордон Ніна Миколаївна.
КЛАСНИЙ КЕРІВНИК.
Дорогі мої діти!
Все, що визріло, мусить почати нове життя: насінина кульбаби, що полетіла за вітром, щоб засвітитися сонечком, упавши десь серед світу; яблуко, що відірвалось від гілки, обважніле від соків...
Це неминуче. Цей поступ невідворотний. Благословляю вас неспокоєм за долю вашу високу, поглядом у майбутнє тривожним. Оборонити хочу від лиха молитвою щирою, нелукавою, на прощення щедрою, освятити ваші помисли незрадливою вірою у людей, у добро.
Благословляю вас святою маминою сльозою, що її ви не помітили, якраз на той час відвернувшись ненавмисне. Нехай та сльоза вам зблисне серед темної ночі невдач, нехай породить ридання – плач, що душу очистить.
Щасливої дороги вам в доросле життя!
І. Якщо є щось святе на землі, то це батько і мати. І батькова хата і мамине слово, і стежки, по яких вони ходять. Це два найдорожчих і найтепліших слова, дві людини, які розділяють із вами гіркоту невдач і щасливі хвилини радощів, віддають вам тепло свого серця. Любіть їх, своїх рідних, будьте гідними їх, дайте їм можливість гордитись вами, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні прекрасні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас.
Запрошуємо батьків випускників на сцену.
ІІ. Залишають роки пам’ять на чолі
Час нестримний в очі загляда.
А для тебе, мамо, вічно ми малі
Як для нас ти, мамо, вічно молода.
Спасибі батькам за щирість і ласку
За доброту і щедрість, за зоряну казку
За витримку вашу, за батьківське слово
До вас ми звертаємось знову і знову.
І. О, прекрасна мить, неповторна мить
Любі батьки, до дітей підійдіть, привітайте
Щастя, успіхів, долі усім побажайте.
МАТИ Й БАТЬКО.
(говорять слова вдячності вчителям, а потім звертаються до випускників):
За добрим слов’янським звичаєм благословляємо вас на самостійне життя хлібом і бажаємо, щоб чесно зароблений вами хліб був солодким і духмяним.
Хліб-сіль на рушнику несем
Любов несем безмірну
Любіть людей ви над усе
Любіть, як землю, вірно.
Щасливої вам долі!
(вручають хліб дітям. Ті по черзі цілують його і кладуть на стіл).
ІІ. Як же час пролітає швидко
Ваші діти так скоро ростуть
Білі плаття, як крила лебідки
Вас у вальс легкий понесуть.
І. Рідна мамо, подай мені руку
Я у танці тебе поведу
Попрощаємось разом з дитинством
Вдячним серцем до ніг припаду.
ІІ. А зараз, як ви вже здогадались, наш традиційний „ Батьківський і мамин вальс”.
(Випускники танцюють з батьками)
І. Всі батьки сьогодні хвилюються і радіють за своїх дітей. Але у деяких ця радість і хвилювання особливі, бо
Глущенки
Горячківські
Кордони
Маруничі
Румики
Русавські
Соловей
Шеремети
Шпак
Присутні на такому святі у ролі батьків востаннє. Більше не будуть вони щоранку проводжати своїх дітей до школи, ходити на батьківські збори, перевіряти щоденники своїх синів і доньок.
ІІ. За давньою нашою традицією їхні діти одягнуть їм сьогодні вінки із зелені і квітів – у батьків обжинки.
(під мелодію пісні „ Зеленеє жито, зелене” діти одягають батькам вінки).
(батьки проходять в зал)
І. Дорогі випускники! Не ображайтесь, що ми сьогодні так багато звертаємось до вас, не даємо вам змоги сказати про свої почуття. Просто нам хочеться сказати вам на прощання багато гарних слів, щоб це свято запам’яталось вам назавжди, залишилось світлим спогадом на все життя.
ІІ. Але все одно настав ваш час. Вам слово, випускники!
Попереду в ціле життя переліт
Будуть шторми і спрага в дорозі.
Якщо стомишся й очі щипатиме піт
Якщо ти засумуєш, затужиш в тривозі,
Згадай те гніздо, де ти ріс і мужнів
Згадай нашу річку, і поле, і трави
І вічну тривогу своїх матерів
І школу, і друзів своїх нелукавих.
ВИПУСКНИКИ
- Добрий вечір! Сьогодні, коли цунамі випускного балу прокочується хвилею від школи до школи, по всій Україні шквали оплесків зустрічають випускників. Сьогодні і тільки сьогодні, тільки у нас ексклюзивний не прогноз непогоди. Зливи батьківських доларів очікуються на Київщині, Запоріжжі, Івано-Франківщині в районі медичних інститутів.
1*.Великий експорт сільськогосподарської продукції: свиней, курей, гусей-випаде на педагогічні інститути Умані, Черкас, Києва. Шквали і землетруси за шкалою взятих у два бали очікують на тих, у кого немає ні свиней, ні грошей. До них невблаганна доля, і їх у вигляді осадів чекає домашнє спокійне життя. Але це все попереду. А сьогодні святкуємо випускний.
- Ось і пролетіли наші будні й свята
Тут, у ріднім домі, провели роки.
Вже прощальний вечір. Рідна Альма матер
На обличчі в когось сліз сумні рядки.
- Вже пора розстатись. Хтось зітхає нишком.
І не вірить досі, що затих дзвінок.
Вже з бібліотеки не загубить книжку
І не прогуляє сьомий свій урок.
4. Вчителі-як друзі. Людяні і щирі
ви завжди уміли нам допомогти.
Всі ми намагались жити завжди в мирі
Всі ми так хотіли чогось досягти.
- І тепер молодшим хочу побажати
з гордістю прожити свій шкільний вік.
Може, й не повірите, та будете ридати
Бо свою школу не забудете повік.
ПІСНЯ
6. Усі ми родом із дитинства
прийшли колись сюди малі
тут нас ростили і навчали
всі наші вчителі.
7. Сьогодні скажем їм спасибі
що підняли, зростили нас.
І просто всіх учили жити
І хвилювалися весь час.
8. Спасибі щире вам сьогодні
низький, аж до землі уклін
за створене щоденно диво
дзвінка шкільного передзвін.
9. Спасибі вам за розуміння
підтримку та веселий жарт
за добре і повчальне слово
за перший досвід і за гарт.
10. За роки навчання скільки вчителів зуміли вкласти часточку своєї душі у нашу долю. І сьогодні прийшов час розлучатися з ними.
ПІСНЯ
11. Директор Ви наша незабутня
Марія Михайлівна!
Почуттів переповнену чашу
Свіжий подих красуні-весни
Всю любов і прихильність нашу
Адресуєм директору ми!
Разом з нами схвильована трішки
Як буває в хвилини роздум
Проводжа вона нас поглядом ніжним
Добрий наш і порадник, і друг.
12. Шановна Світлана Анатоліївна!
Прийміть слова вітання
Від випускників в цей час.
Для нас розклад ви складали
І англійської навчали.
Нас ви завжди розуміли
Завжди чесності нас вчили.
Тож за все пробачте нас
Ми не раз згадаєм Вас.
Процент успішності і якість знань
Перевірка зошитів, безсонні ночі
І серце, сповнене любові і страждань
За кожного із нас вмістили лагідні, красиві очі.
13. Як із колби у пробірку
полилася рідина,
паром, тоненькою цівочкою
розчинилася вона.
На утіху малим діточкам
Помінялись кольори
Складні формули по кліточках
В п’ять поверхів догори.
Діткам в головах макітриться
А в пробірці щось-бабах!
Ну, наважся тут довіриться
Не предмет, а просто жах!
14. На комп’ютер не надійся
бо частенько в даний час
щось зникає світло в нас
роз’єднає коло ГЕС
і псується весь процес.
15. Від Уралу до Парижа
нагуляти можна грижу:
гори, ліс, а то й пустиня
полюси, де мерзнуть дині.
І моря, і океани,
Острови, дірки і ями,
Політустрій і закони
І кордони, скрізь кордони.
16. Чорна, жовта, біла раси
альпіністи, водолази
мореплавці і туристи
вчителі, немов артисти.
Хоч уплав, а хоч пісками
Учнів водять краще мами.
І ніколи на заблудять
Лиш любов до мандрів будять.
17.Бігти крос, стрибати ввись,
на шпагат сідай-держись,
віджимайсь півсотні раз
стрибать, повзати на час.
Такі чудо-нормативи
Для всіх діток в перспективі-
Міцні нерви, стальні м’язи
Але це не всім відразу.
18.На уроці баян грає
пензель по листку гуляє.
Намалюєм хатку, квітку
На порозі чужу тітку
Коло тітки-дядька й квочку
У ставочку кряче качка
Як живе, все на листочку.
Від хатинки до Ван Гога
Є лише одна дорога-
Вчитись розуміть прекрасне
Кожному ця штука ясна.
Тим, хто тямиться в красі
Побажання кращі всі.
19. А як навчали нас в школі чудово
вчителі рідної мови
розповідали про нашу країну вчили любити свою Батьківщину.
На ваші уроки чудові
Приходили ми залюбки.
Вчительці рідної мови
Свої довіряли думки.
Ви завжди нас розуміли
І помилки вибачали
І весь час від нас хотіли
Щоб ми грамотно писали.
20. Я біжу і не встигаю, поспішаю дуже в клас
там вже алгебра сьогодні з півгодини почалась.
Сам я на складну задачу швидко відповідь знайду
Теорему Піфагора неодмінно доведу.
Ось сиджу, не пам’ятаю, що за штука-інтеграл!
Якщо швидко не згадаю, все тоді, мені завал.
Що ж це трапилось зі мною? Мішанина у мізках.
Ой заплутався я дуже у тих проклятих іксах.
ПІСНЯ
21. О час! Ти зупинись трішки
дитячих вуст послухай, зачекай!
Ти ще устигнеш виробити зморшки
Моїй учительці ти долю дай!
22. Дай їй здоров’я, радості багато
на довгії, на многії літа.
Будьте здорові, щедрі, багаті
Як наша українськая земля.
23. Скільки різноманітних наказів директора та завуча чули ми за 10 років навчання у школі. Отже, користуючись нагодою, оголошуємо свій наказ.
(випускники читають по черзі) :
- Всьому педагогічному колективу.
Під час заліку си екзамену не дивіться пильно на учня. Він може подумати, що ви підозрюєте його у списуванні, й образиться.
- Не запитуйте, який екзамен він прийшов складати, він же не запитує, який екзамен Ви прийшли приймати.
- Будьте тактовні. Якщо учень не зрозумів запитання, тактовно переведіть розмову на іншу тему.
- Директору і завучу школи. Зважаючи на бажання учнів, збільшити кількість уроків фізкультури, праці, малювання, інформатики, відповідно зменшивши кількість уроків математики, фізики, хімії, іноземної мови.
- Фізруку школи. Розкурити з учнями школи люльку миру і закопати томагавк цигаркової війни за межами школи.
- Організатору школи. Під час нескінченного повторювання одного й того ж куплету протягом п’яти годин робити те ж саме: виконувати постійно, щоб краще розуміти психологічний стан бідолашного учня.
- Класному керівнику. Пам’ятайте: не шукайте зустрічі з учнем. Коли Ви йому будете потрібні, він Вас сам знайде.
- Знайте: якщо учень відповідає неправильно, вповні ймовірно, що він сам Вас перевіряє.
- Поспівчувайте. Заради оцінок у табелі учень іде на все, навіть на уроки!
Звичайно, це все жарти. А якщо серйозно, ми дуже вдячні вам, дорогі вчителі, за все, що ви зробили для нас.
ПІСНЯ
ВИПУСКНИКИ ВРУЧАЮТЬ ВЧИТЕЛЯМ КВІТИ.
24. Ми до батьків сказати хочем слово
і привітати хочем від душі
подарувати пісню всім чудову
найкращі прочитати вам вірші.
25. Бо без батьків чого ми в світі варті
без маминої ласки і тепла
без батьківської строгості і жарту
і без свого родинного тепла?
26. Дні у далеч летять і летять
за дитинство наше казкове
мало й серця обом вам віддать
за ласкаві пісні колискові.
І всі квіти в букети зібрати
Що під небом цвітуть голубі.
Рідна мамо, матусенько, мати
До землі я вклоняюсь тобі.
ПІСНЯ ДЛЯ БАТЬКІВ
(Вручають квіти батькам)
27. Ну от і все.
Уже перегорнули
Підручників останні сторінки,
Й на випускних екзаменах відчули
Що плине час скоріше від ріки.
Здавався недосяжним горизонт
А світ-казковим! За шкільним порогом
Чекали не уроки і книжки-
В світ пізнання несходжені дороги.
28. Дитинство наше, мов вчорашній день
ось-ось майне крильми у темінь ночі
аби світанок від дзвінких пісень
прокинувся і нам заглянув в очі.
29. Останній бал прощальний, випускний
дівчата в сукнях пишних, мов лебідки
і хлопці, помужнілі і стрункі
школа в огнях, як дивна квітка.
Чому ж, учителю, ти посмутнів?
Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив?
Ти ж сам терпляче їх в цей день привів
Шляхи в майбутнє зорями позначив.
30. Така вже доля, вчителю, твоя-
зустрітись, аби згодом попрощатись.
Із серця в серце перелить добро
Й учителем навіки залишитись.
31. Ось і добігли кінця спогади про шкільні роки. Сьогодні, можливо, як ніколи, ми відчуваємо, що школа- це наш рідний дім, адже тут ми виросли, змужніли. Цього літнього вечора школа, вся від сяйва квітів і святкового вбрання випускників, ніби притихла, щоб попрощатися з нами, провести нас у далеку дорогу, яка називається дорослим життям.
32. Юність, справді, найкраща пора життя, і вона проходить у школі.
Юність захоплює мріями, дружбою, першим коханням. А дружба однокласників триватиме довіку.
33. Школа зібрала нас, поєднала, подружила. І сьогодні ми разом не востаннє. Шкільний дзвінок скликатиме наші серця на зустрічі з однокласниками. Ми будемо допомагати один одному, бо ми- друзі. Школа назавжди залишиться нам дорогою і близькою.
ПІСНЯ
(під кінець пісні випускники кидають в зал кульки)
І. Настає час прощання. Ви, дорогі випускники, входите у нове життя, змінюючи рідну шкільну домівку на сучасну новобудову дорослості.
ІІ.Зараз у вас настає ота хвилина, яку можна сприймати як межу між дитинством і дорослим життям. Ви підете в це життя шляхами, які наворожила вам доля.
І. За добрим слов’янським звичаєм, всім, хто вирушає в дорогу, стелять на удачу рушник, щоб шлях був чистим, гарним і квітучим, як оті рушники. А розстелять ці рушники перед своїми дітьми материнські руки, найтепліші, найдобріші, найрідніші.
(мами стелять рушник)
ІІ. Наше свято закінчилось. Настане світанок, і випускники розлетяться по світах шукати своєї долі. Запам’ятайте їх ось такими-юними, красивими, із сяючими очима і палаючими серцями.
(Випускники виходять)