Передова про гурток
В умовах реформування системи освіти, відтворення і зміцнення інтелектуального потенціалу нації, виходу вітчизняної науки і техніки, економіки і виробництва на світовий рівень, інтеграції у світову систему освіти, переходу до ринкових відносин і конкуренції будь-якої продукції, зокрема й інтелектуальної, особливо актуальним стає забезпечення належного рівня математичної підготовки підростаючого покоління.
Математика має широкі можливості для інтелектуального розвитку особистості, в першу чергу, розвитку логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної культури, формування вміння встановлювати причинно-наслідкові зв*язки, обґрунтовувати твердження, моделювати ситуації та ін. Математика є засобом вивчення фізики, хімії, інформатики та обчислювальної техніки, астрономії, біології, загально технічних і спеціальних дисциплін, мовою техніки, а розвинене логічне мислення сприяє засвоєнню гуманітарних предметів. Математичне моделювання широко використовується для розв*язування задач різних галузей науки, економіки, виробництва. Практичні вміння і навички з математики необхідні для майбутньої трудової діяльності школярів.
Кількість годин математики в останні роки зменшена, а навчальний матеріал розширений, тому позакласна робота з учнями хоч якось компенсує прогалини в знаннях і стає
невід*ємною частиною добре організованого навчання учнів математики .До позакласної роботи з математики відносять усі добровільні заняття, які проводять учителі в позаурочний час у школі або поза школою і на яких учні розглядають питання математики. І ця робота спрямована на задоволення інтересів і запитів учнів.
Основні завдання позакласної роботи з математики.
- Пробудження і розвиток стійкого інтересу учнів до математики.
- Забезпечення глибшого розуміння важливих ідей математики.
- Допомога в оволодінні головними методами математики.
- Розвиток математичних здібностей учнів(логічног мислення, просторових уявлень,…).
- Розвиток позитивних рис особистості ( розумової активності, пізнавальної самостійності, потреби в самоосвіті та ін.).
- Ознайомлення учнів з історією математики, з іменами та біографіями видатних учених, які створювали математику.
- Ознайомлення з найважливішими відкриттями в галузі математики.
- Розглядання застосування математики в різних галузях науки і техніки.
- Формування наукового світогляду.
- Створення активу, здатного надати вчителю математики допомогу в організації ефективного навчання математики всього колективу.
Проведення позакласної роботи з математики здійснюється на основі загально педагогічних принципів, а також тих, що відбивають її особливість.
Саме в проведенні різних позакласних заходів з математики вчитель має найбільше можливостей розкрити діалектичний характер математики, показати джерела виникнення і рушійні сили її розвитку, наголосити на драматичних сторінках її історії, коли прогрес здобувався ціною справжнього героїзму окремих учених.
Ті знання, які учень здобуватиме як учасник позакласних заходів, мають базуватися на достовірних, перевірених фактах науки. Вони повинні стати окремими етапами, сходинками пізнання навколишнього середовища, засобами математики.
Важливим є також дотримання принципів добровільності, інтересу, стабільності.
Учитель не повинен змушувати учнів брати участь у позакласній роботі з математики, засуджувати тих, хто не бере в ній участі. Залучати до позакласної з математики можна різними, але педагогічно виправданими засобами. Дотримання принципу зв*язку з життям стимулює учнів до участі в цій роботі, оскільки вони розуміють, що набуті знання і практичні навички будуть потрібні їм у майбутньому. Дотримання принципу зацікавленості розкриває учням своєрідну красу математики, дає їм змогу відчути радість пізнання, перших наукових пошуків і перемог.
За формами організації позакласна робота з математики поділяється на масову, групову та індивідуальну. Кожна з них має свої переваги і недоліки. Результативнішою серед них є робота з невеликою групою учнів – математичний гурток. Індивідуальна робота проводиться тут відповідно до інтересів учнів.
У роботі гуртка треба враховувати вікові особливості учнів. Так, у 5-6 класах доцільно розглядати цікаві питання теоретико-числового і геометричного матеріалу. Проте слід пам*ятати, що розвага-не самоціль, а тільки один з дидактичних прийомів, який стимулює пізнавальну активність учнів. Розважальний матеріал збуджує увагу, викликає певні позитивні емоції та ситуаційний, епізодичний інтерес. Завдання вчителя-перетворити цей інтерес у стійкий, активний.
Використовуючи розважальний матеріал, треба звертати увагу учнів не на зовнішні факти, а на суть питання, будити думку, розвивати допитливість.
У гуртковій роботі з математики можна використовувати не тільки засідання гуртка, а й такі форми роботи: математичний вечір, математична вікторина, математичний турнір, математична естафета, математична стінгазета, математична екскурсія. Ці форми роботи опрацьовані в кожній школі. Проте вчителі знаходять і нові форми: конкурс «Нумо, математико!»; гра «Математичний бій»; математична вікторина «Що? Де? Коли?»; математичний хокей; математичний цирк; математичний ярмарок; «Брейн-ринг»; гра «Поле чудес»; тощо. Все це я використовую під час занять із своїми знавцями математики.
Як підсумок роботи гуртка проводимо тиждень математики, до якого залучаємо учнів від першого по одинадцятий клас. Зрозуміло, що завдання даються відповідно до віку.
На кінець тижня математики проводимо математичне свято.